Смішний на сцені та серйозний за кулісами: Олександр Теренчук розповів про творче та особисте  життя

0
96

Його нагороджували на конкурсі “Молода людина року”, він отримав грамоти найкращого актора в складі КВК, “Ночной дозор”. Серіал “Одного разу під Полтавою”, де він знімається, став найкращим фільмом України. Майже 11 років Олександр Теренчук  дарує позитив, сміх та радість не лише вінничанам, а й усім українцям. Редакція сайту I Like News вирішила заглянути за куліси та дізнатися,  де черпає натхнення Олександр та про його плани на майбутнє.

Олександре, в якому віці зрозуміли, що сцена — це друга домівка? Розкажіть про першу роль, яку зіграли перед публікою.

Коли почав навчання в університеті, вперше за 35 років проведення КВК в навчальному закладі, “козлофак” 2 рази підряд стали чемпіоном. Так сталося, що зібралася компанія творчих та веселих людей, які вміють і займатися спортом, і розважатися. І так, в 2001 році я вперше вийшов на сцену. Знаменна роль — Вєрка Сердючка. Коли щось людині подобається, вона хоче працювати у цьому напрямку. В 2006 році виникла ідея зробити телевізійну команду та назвати її “Вінницькі перці”. З цього моменту команда почала займатися виступами на професійному рівні. Заробляли з корпоративної діяльності. В цьому ж році ми стали чемпіонами України.

Як батьки відреагували на вибір творчої професії?

Виріс в родині медиків. Тому батьки хотіли, щоб я продовжив їх справу. А я, як міг, чинив опір. Одного разу зайшов у медичний університет, подивився як там працюють, і не їв борщ з ребрами місяць чи два. Оскільки я займався спортом, пішов на факультет фізичного виховання, а потім розпочалася моя творча кар’єра. Звісно, батьки казали, що це несерйозне зайняття. Але я “гнув свою лінію” до останнього. Коли почав цим заробляти на життя, вони змирилися з моїм вибором.

Для кого із знаменитостей України влаштовували корпоративи? Їздили за кордон виступати?

Команда працювала для багатьох артистів, політиків. Вважаю, що оскільки ми — артисти, то повинні виступати перед усіма. Проводили концерти навіть у в’язниці. Наприклад, запросили нас в Літинську колонію. Відпрацювали півтори години, нас нагодували. Весело було. Також вели весілля  Ірині Блохіній. Потихеньку зустрічаємось з зірковими артистами. Їздили з білорусами в Торонто, виступали для української діаспори. Концерт пройшов на “ура”.

Чим наразі займаєтесь? Як відбувається підготовка до концертів?

Зараз ми готуємось до зимового кубку, який відбудеться 18 листопада. Йде творча підготовка. Не дивлячись, що розпочався тур концертів по Західній Україні, ми пишемо матеріали до зимового кубку. Можливо буде тур з “95 кварталом” в Америку. Це будуть концерти, направлені на популяризацію Ліги сміху. Хочемо показати, який гумор в Україні. Що ми нормальні люди, а не бендери, як деякі кажуть.

У кожної людини свій характер. Як вживаєтесь з іншими учасниками колективу? Скільки часу потрібно для підготовки до концерту?

У нас дружній колектив. У кожного є обов’язки. Я відповідаю за фінансові питання та адміністративний процес. І, звичайно, виступ. А от Діма Голубєв керує чисто творчим напрямком. Вокалісти знаходять пісні: вихідні, фінальні та вчать нас співати, коли потрібно. Як правило, готуємось два тижні. Вдома важко це робити. Тому ми їдемо у Київ, створюємо робочий графік з 09:00 до 21:00.

Курйози під час виступів бувають у кожного артиста. Що найбільше запам’яталося Вам? 

Інколи хтось на сцені забуде слова. І тут потрібно включати імпровізацію. Пам’ятаю, як ми вчилися кататися на гіроскутері. Потрібно було, щоб у фіналі хтось виїхав, і я з Дмитром тренувалися. Після декількох падінь, вирішили, що це буду я. Добре, що на грі не впав, а от на головній репетиції добре лікоть забив.

Часто просять вести масштабні свята у рідній Вінниці. Де ще і перед ким виступали?

Цього року провели День міста. Як для ведучих, це для нас велика подія. Ще кожного року 1 червня я веду дитяче свято, бо всі люблять скетч-шоу “Країна У” і мене просять розвеселити діток. А загалом, це корпоративи, весілля. Якщо взяти докорпоративну діяльність, то у нас вже десь з 15 по 29 грудня замовлені виступи в Харкові, Дніпрі, Києві, Вінниці. Нас декілька раз запрошували в Крим і в Росію, але рішенням колективу ми відмовилися від пропозиції. Багато разів безкоштовно виступали для військовослужбовців. Наприклад, в Миколаєві перед “Морськими котиками”, в Одесі – перед солдатами. Заряджали їх позитивною енергетикою. Якось влаштовував аукціони, творчі вечори, щоб допомогти дівчинці, хворій на рак.

У Вас дружня, молода сім’я. Хто організовував Ваше весілля?

– Коли з дружиною вирішили одружитися, я тільки розпочинав свою кар’єру у весільному напрямку і провів до того одне, два весілля. Перед однією з найголовніших дат у житті поїхав на три місяці в наш Крим, де працював ведучим різних шоу. Всю програму свого весілля продумував і організовував сам. А от запрошення, меню узгоджувала дружина. Не було спеціальної шоу-програми, адже нас оточують творчі люди. Був один ведучий – вінницький КВНщик Дмитро Науменко. Прийшов до нього і сказав, що потрібно ось в такому-то стилі провести. На мою думку, чоловік може зробити весілля красивим і цікавим з розважальної точки зору.

У Вас є син, якому уже 7 років, чим він захоплюється? Хто займається вихованням хлопчика? Чи суворий Ви батько?

– 29 травня 2010 року дружина подарувала мені найцінніше в житті — сина. І так, як мене частенько немає вдома, то в основному вихованням займається дружина. Але у нашій сім’ї є добрий і злий поліцейський, то я в нього — злий та суворий у вихованні. Є дуже яскраве правило, яке я завжди кажу, – порядок б’є любий клас. Має все на місці лежати, має бути все чітко та правильно. Якщо ти тренуєшся, то тренуйся. До речі, Тімур з 5,5 років займається хіп-хопом. Це дружина Світлана обрала такий напрямок.

Чи змушували сина ходити на тренування?

Ніхто нікого не примушував. Є така система, як заохочення — зробити так, щоб дитина відчувала комфорт у даній справі. Спочатку дарував різні наклейки, подарунки. А через півроку він завоював свої перші медалі і у дитини “загорівся” азарт і виникла конкуренція в колективі.

Дитинство — чарівна пора, час, коли потрібно мріяти і насолоджуватися можливостями. А чим у дитинстві займалися Ви? Ким мріяли стати? 

Коли навчався у школі, ходив на легку атлетику і займався грою на фортепіано. Спорт у мене виходив краще, ніж гра на музичному інструменті. Раз п’ять здобував перемогу на чемпіонатах області. Тому саме вступ на факультет фізичного виховання ВДПУ був логічним. А у дитинстві, як кожен нормальний хлопчик, мріяв бути поліцейським або пожежником.

Скоро Новий рік. Де плануєте святкувати? Чи будете у новорічну ніч працювати?

Вже третій рік поспіль у новорічну ніч я працюю з Дмитром Голубєм. Цього року виступаємо в ресторані “Монблан”. Мій напарник запрошує свою дівчину, я – дружину Світлану. Після завершення святкової програми ми приєднаємося до них.

Дід Мороз у житті кожної дитини грає велику роль. Олександре, чи переодягаєтесь у головного героя зими для Тімура та що йому даруєте?

У мене є хороший кум — Саша Музика, який вже декілька років поспіль відпрацьовує за мене. Він переодягається у Діда Мороза, вітає, дарує подарунки. Але Тімур каже, що вже дорослий і не вірить у казки, просто цікаво іграшку отримати. Знаю, що він не тільки чекає Діда Мороза, а ще й свої молочні зубчики, які випали, збирає і кладе під подушку. А потім питає, коли зубна фея принесе подарунок.

Фанати. Їх ніколи не буває багато. Чи пізнають Вас на вулицях Вінниці?

У мене багато фанатів. Загалом, це дівчатка та хлопчики 13-14 років, які телефонують мені кожен вечір, питають як справи, як мої куми. Приємно, що маленькі дітки, перед якими виступав, часто підходять і просять мене обійняти та запитують, чи я справжній. Якщо поспішаю, то можу відмовити дорослим, а дітям — ніколи.

Кажуть, що успіх залежить від того, як людина проводить свій вільний час. Де відпочиваєте з сім’єю? І які подарунки найчастіше отримуєте?

В основному, літали до Єгипту та Туреччини, відпочиваємо і в Україні. Дружина любить тепло і море. У неї була давня мрія відпочити біля океану. Тому на день народження сина полетіли на Мальдіви. 10 днів усією сім’єю насолоджувалися райським куточком. А щодо подарунків, то дружина працює в фешен індустрії. Тому усі подарунки пов’язані з красивими речами, спеціально зроблені для мене. Світлана, до речі, одягає наш колектив. Одяг, в якому я виступаю на концертах, весіллях, пошитий руками коханої дружини.

Хобі – одне з тих занять, яке приносить задоволення. Що полюбляєте, Олександре?

Всі друзі знають, що я збираю пивні келихи, їх уже 75. Під них навіть замовив спеціальні полички. Це келихи або футбольних клубів, або бренди різних міст країн світу. В колекції уже є бамбукові, бронзові, розмальовані брендові, авторські келихи,. Де б я не був, повинен поповнити свою колекцію. А з недавнього часу почав збирати монети.  Коли вийшла монета “80 років Вінницькій області”, то придбав аж дві.

У кожної людини є якась заповітна мрія, якась мета в житті, якийсь ідеал, до якого потрібно прагнути. Чого хочете від життя?

Важливо правильно витрачати зароблені кошти. Тому що життя біжить, а хочеться не тільки працювати, а й правильно та розумно відпочити, з адреналіном. Я багато областей об’їздив і багато чого дізнаюсь нового. Наприклад, на Вінниччині зіштовхуюсь з якимись новими обрядами. Кожного разу підходить бабуся і каже: “Сину, ти не те робиш”. Мене це зацікавило. Тому, можливо, коли стихне це бурхливе життя, мрію написати книгу про обряди нашої області. Також в планах — зробити дитячу команду “Ліги сміху”.

Зіркова хвороба – підступна недуга з красивою назвою. Чи не підкорила “зірковість” Вас?

Насправді, не вважаю себе такою великою зіркою. Можливо, я ще не дійшов до того рівня, щоб захворіти. Не звик вважати себе знаменитим та популярним. Потрібно постійно рухатись, досягати цілі і не зупинятися.

 

Автор
Хто володіє інформацією, той володіє світом!
ПОДІЛИТИСЬ


Попередній матеріалПiд чaс мaсштaбнoї ДТП нa Вiнниччинi зaгинулa пeнсioнeркa (Фoтo)
Наступний матеріалЮна вінничанка незвичайним голосом підкорила журі «Голос діти» (Відео)

Коментарі

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я