Володимир Шамрай про гордість і сором Вінницького обласного клінічного онкодиспансеру (інтерв’ю)

0
3319

 «Гуру онкогінекології» – так називають колеги головного лікаря Вінницького обласного клінічного онкологічного диспансеру Володимира Шамрая. Він успіший хірург та амбітний управлінець. Він невтомний благодійник та активний громадський діяч.

В розмові з журналісткою «Ilikenews», Володимир Шамрай розповів про плани на найближче майбутнє, перспективи, які чекають на вінницький онкодиспансер та про мільйони гривень, які потрібно затратити аби втілити задумане в реальність.

Володимире Анатолійовичу, Ви – головний лікар Вінницького обласного клінічного онкологічного диспансеру, Заслужений лікар України, голова правління ГО “Асоціація онкологів Поділля”, лікар-онкогінеколог вищої категорії, доктор медичних наук, асистент кафедри онкології, променевої діагностики та променевої терапії ВНМУ ім. М.І. Пирогова, де находите час на те, щоб «тягнути» усю роботу?

  • Просто те, чим я займаюсь, приносить мені задоволення, це улюблена робота. Прийшов я працювати в онкогінекологію ще в 1995 році. З 2009 року по 2014 рік, я поєднував роботу в онкодиспансері з роботою у Вінницькій залізничній лікарні. Це був дуже насичений період в моєму житті. Тоді мені доводилось працювати понаднормово: до 16.00 був тут, займався онкохворими пацієнтами, а потім їхав з анестезіологом в залізничну лікарню де оперував людей до пізнього вечора. І так протягом 5-ти років. Тоді в лікарні не було навіть відділення реанімації, а лише палата післяопераційного нагляду за пацієнтками. Та незважаючи на це, при тих мінімальних умовах, нам вдалось прооперувати більше тисячі хворих з різноманітною гінекологічною патологією. Це також заслуга і анестезіолога Миколи Володимировича Палагнюка, неперевершеного фахівця та чудової людини. На жаль він передчасно пішов з життя.

Тепер роботи не менше, можу сказати навіть більше, чим було. Я й зараз проводжу по декілька операцій вдень. Але я вже звик до такого ритму, головне, що є бажання і є результат, а час завжди знайдеться.

Робота головного лікаря більш адміністративна, зазвичай на цю посаду призначають людину, яка як практикуючий лікар дещо поступається своїм колегам. Ви ж добре відомі вінничанам, як прекрасний хірург. В чому ваш феномен?

  • Я не бачу тут ніяких протирічь і тим більше феномену. Впевнений, що лікувальна і адміністративна діяльність нероздільна. На мою думку,вони взаємопов’язані. Адже не знаючи всю “медичну кухню” зсередини, дуже важко приймати правильні управлінські рішення. Тому я переконаний, що поєднувати посаду головного лікаря і практикуючого хірурга необхідно. А так як я, пройшов цю школу з самих низів, мені зараз не складно. Не скажу, що легко, але й не важко.

Ви займаєтесь благодійністю, допомагаєте військовим, які захищали і продовжують захищати цілісність нашої держави на Сході України. Розкажіть про цей напрям вашої діяльності.

  • Кілька років тому створив іменний благодійний фонд, бо бачив в ньому потребу. До мене часто звертаються волонтери, які їздять на передову. Наприклад, два тижні тому вінницькі волонтери, які купили автомобіль швидкої допомоги розповіли, що його потрібно укомплектувати. Я зателефонував в одну аптечну мережу, яка пішла нам на зустріч та надала ліки по собівартості. Уже наступного дня, волонтери отримали усі необхідні медикаменти на 10 тис.грн. Часто доводиться допомагати нашим військовим у лікуванні. Є також учасники АТО після складних поранень, яких я супроводжую фінансово впродовж лікування та реабілітації. Звичайно, звертаються не лише захисники України, інколи і пацієнти онкодиспансеру. Серед них, багато тих, кому не по кишені дороговартісне лікування онкологічних патологій. Були випадоки коли я оплачував лікування в приватній клініці і в іншому місті. По всякому буває, адже є різні життєві ситуації.

Благодійний фонд “Володимира Шамрая” допомагає також волонтерам, що займаються безпритульними тваринами, на моє переконання, сьогодні це величезна соціальна проблема. Зокрема надаємо кошти на харчування та на закупівлю будівельних матеріалів для облаштування притулків. Часом волонтери організовують благодійні заходи чи концерти, на які я купую чимало квитків, та дарую їх своїм знайомим, колегам і пацієнтам. Найбільше співпрацюю з притулком «Планета», що на Сабарові. Можу сказати, що з Аллою Шевченко, професором Вінницького національного технічного університету, яка активно опікується проблемами даного притулку, у нас вже склалися дружні стосунки.

Асоціація онкологів Поділля – громадська організація, вирішення яких питань в її компетенції?

  • У 2014 році мені прийшла ідея офіційно та юридично об’єднати онкологів, хотів, щоб це був не просто як клуб по інтересам, а громадська організація. І мені це вдалось. Сьогодні в Асоціації 130 лікарів-онкологів , приємно що долучилися навіть лікарі з районів. Ця організація створена для того, щоб в нас з’явилась можливість самостійно проводити різноманітні заходи, конференції, симпозіуми, що ми активно й робимо. Це своєрідна платформа для згуртування та підвищення професіоналізму онкологів. В той же час, громадська організація дає можливість здійснювати комунікацію на вищому рівні з іншими лікувальними закладами, в тому числі й іноземними. Наприклад, ми вже через кілька місяців після створення асоціації, у пошуках розвитку онкологічної служби в області, підписали договір про співпрацю зі Святошинським центром онкології, що в польському місті Кельце. Цей онкологічний центр – один з найбільших і найпотужніших в Польщі по використанню передових технологій. І можу сказати, що угода діє не лише на папері, наші вінницькі онкологи вже неодноразово їздили в Кельце на навчання. Зараз готуються їхати туди на стажування і наші радіологи. Польські колеги в травні 2015 року були на святкуванні 70-річчя нашого диспансеру. Зауважу, що наша громадська організація стала однією з перших в Україні. На державному рівні аналогічна ГО була створена лише через два роки – в 2016 році, після заснування нашої. Тобто ми були такими собі піонерами в цій справі.

В минулому році на Вінниччині завдяки зусиллям благодійників та обласної Ради з‘явився сучасний цифровий пересувний мамограф «Квітка». Як сьогодні можна оцінити результати його роботи?

  • Мамограф нам подарували в жовтні місяці 2016 року, а вже з листопада “Квітка” в дії. Завдяки цьому мамографу ми маємо змогу робити популяційний скринінг, адже з осені минулого року, якщо жінка не має змоги обстежитися в нашому закладі, ми — онкологи їдемо до пацієнтів, навіть у найвіддаленіші райони області. Безумовно, Вінниччина вже відчула результати, а статистичні дані, говорять, що мамограф був куплений недаремно. “Квітка” побувала в 23-х районах Вінниччини та працювала в місті Вінниця. Вдалося обстежити майже три тисячі жінок. Причому вінничанки були різного віку і не завжди з групи ризику (в групі ризику знаходяться жінки віком від 35 років – ред.). У 30% жінок, які буди оглянуті знайшли фонову та передракову патологію. Нажаль, у 10 вінничанок виявили рак молочної залози. В більшості випадків онкопроцеси були діагностовані на ранній стадії, і це практично врятувало їм життя. А це вже результат, який досягнуто завдяки «Квітці».

Звичайно одного цифрового пересувного мамографа дуже мало для Вінниччини, тому ми охоплюємо лише невелику частину жіночого населення. «Квітка» може обстежувати тільки 35-40 жінок за зміну. А враховуючи кількість жінок старше 35 років, які входять до групи ризику, а таких в області сьогодні понад 500 тисяч, в ідеалі потрібно б мати 5-7 таких сучасних цифрових мамографів. Але все рівно, на сьогоднішій день Вінниччина в лідерах по виявленню раку молочної залози на першій-другій стадіях. Ми діагностуємо на ранніх стадіях онкопроцеси в 95% випадках, в той час як в інших регіонах України цей показник коливається в межах 75%.

Нещодавно в гінекологічному відділенні  онкодиспансеру завершили капітальний ремонт, йде мова про придбання новітнього обладнання в ваш заклад. Яке саме медичне устаткування буде придбано, і як це покращить лікування хворих?

  • Ми вже багато чого встигли зробити з 2014 року. В грудні 2016 року була прийнята обласна програма «Онкологія» на 2017-2021 роки, загальний кошторис якої складає 367 мільйонів гривень. На її реалізацію з обласного бюджету у 2017 році заплановано 45 млн.грн, 30 млн. з них – на придбання медичної техніки. Відповідно до цієї програми на поточний рік запланована покупка нового комп’ютерного томографа, рентген апарату та декілька апаратів для штучної вентиляції легенів, які лікарні вкрай необхідні. Зараз якраз проводиться тендер на купівлю цифрового рентген апарату. А от з комп’ютерним томографом буде важче,бо це дороговартісне обладнання. Ми намагаємося повсякчас розвивати онкологічну службу області. На сьогодні в нашому онкодиспансері діє єдине на всю Вінниччину ендоскопічне відділення, де наявна апаратура дозволяє проводити   виключно відеоендоскопічні  обстеження, що є сучасною діагностикою злоякісних пухлин.

 Крім того ми створили окреме відділення ультразвукової діагностики. А минулого року – придбали туди ультразвуковий апарат експертного класу італійського виробництва. На сьогодні вирішується питання про придбання ще  двох нових апаратів за рахунок коштів благодійників та державного бюджету. Також з травня у радіологічному відділенні ВОКОД нарешті запрацював у штатному режимі гамма-терапевтичний апарат. Тепер опромінення здійснюється не 15-20 хвилин, як раніше, а 2-3 хвилини, як це повинно бути. Ще рік тому ми мали критичну ситуацію, бо апарат працював цілодобово, і майже без зупинки. Лікарі чергували позмінно, навіть уночі, порушуючи при цьому всі норми трудового законодавства. Але ми були змушенні так робити, щоб встигати надавати таку життєво необхідну медичну допомогу хворим та обслуговувати весь потік пацієнтів. Ситуацію вдалося змінити, нас почули – обласна влада пішла на зустріч, виділивши 8 млн.грн. За ці кошти ми замінили джерело опромінення в гамма-терапевтичнлму апараті і ввійшли в нормальний режим роботи, обслуговуючи ту ж саму кількість пацієнтів, але в належних умовах. Однак в усьому світі гамма-терапевтичні апарати на основі кобальтових джерел випромінювання (такий, як у ВОКОД – ред.) майже не використовуються, їх застосовують лише в країнах СНГ. Вони несуть небезпеку, як для персоналу радіологічних відділень так і шкодять навколишньому середовищу на відміну від лінійних прискорювачів. Ми працюємо над тим, щоб і в нашому диспансері найближчим часом для дистанційного опромінення злоякісних пухлин з’явився лінійний прискорювач. Це обладнання, яке на сьогодні посідає домінуюче положення в медичній радіології. До речі, вже завершено будівництво бункеру для його розміщення. Та проблема у тому, що вартість апарату висока, тому придбати його не так просто. Не хочу робити прогнози, вдасться нам придбати лінійний прискорювач в наступному році чи ні, бо крім нього є багато питань, які треба закривати.

Декілька місяців тому ми відкрили відреставроване відділення гінекології. Після капітального ремонту відділення вийшло справді європейського зразку. На ремонт пішло майже 6 млн.грн. А в цьому місці розпочинаємо реконструкцію урологічного відділення, на що передбачено більше 13 млн.грн.

Що ще хочете реконструювати в онкодиспансері?

  • В планах реконструкція поліклінічного відділення та будівництво нового корпусу десь на 5000 м² , в якому буде розміщено декілька додаткових відділень. На даний час наша поліклініка розрахована на прийом 120-150 пацієнтів вдень, в той час, коли насправді ми приймаємо більше 350 пацієнтів щоденно. Тому ми просто змушені реконструювати поліклініку, щоб збільшити її пропускну можливість.

В новий корпус плануємо перенести підрозділ адміністрації та клінічної лабораторії, також відділення хіміотерапії, де досі збереглись палати на 6-8 чоловік, до нашого сорому, а це не припустимо. У планах на тривалу перспективу – створення мамологічного відділення в новому корпусі та денного стаціонару, поряд із ним будемо створювати відділення амбулаторної хіміотерапії, а ще кілька нових операційних, побудуємо новий актовий зал.

Втілення намічених планів в життя дасть змогу в найближчий час створити на базі диспансеру – “Подільський онкологічний центр”. Це дасть змогу вивести онкологічну службу Вінниччини на новий рівень.

Ви працюєте на кафедрі променевої діагностики, наскільки нині Ваш предмет, є популярним та запитуваним серед студентів?

  • Я думаю, що предмет популярністю користується, приємно, що студенти залишаються цікавим до нових знань. Зі своїми студентами в навчальних класах не сиджу, ми разом проводимо практичні й теоретичні заняття, в тому числі і в операційних. Це молоде покоління яке має гідно продовжувати нашу справу, тому вкладаю в своїх студентів душу та  всі знання, що маю.

Сучасне медичне обладнання потребує певних технологічних навичок, операції нині виконують не стільки скальпелем, скільки лазером, чи є дефіцит кадрів?

  • Є по деяких спеціальностях. Наприклад, ми з радістю приймемо у свою команду таких спеціалістів, як психолог, судинний хірург, радіолог. В основному потреба фахівців терапевтичного профілю, по хірургічним – потреб в кадрах на сьогодні немає.

Ваші хобі, захоплення. Як проводите вільний час, де відпочиваєте?

  • Я дуже люблю рибалку і полювання. Та в останній час я переглянув свої уподобання, тому на полювання не виїжджав вже дуже довгий час. Раніше, в більш молодому віці полювання було справді моїм пристрасним захопленням. Тепер же, зустрічаючи на лісовій стежці дикого звіра – розумієш, що ми не в рівних умовах. Тому я фактично відмовився від такого хобі. Хоча маю колекцію рушниць та холодної зброї. А от рибу ловив буквально три тижні тому. Люблю також подорожувати, захоплююся водними видами спорту. Коли є можливість їду на Дністровську ГЕС, де беру на прокат водний мотоцикл, катаючись знімаю стрес та як говориться відпочиваю і тілом і душею. Взагалі, я люблю займатися спортом, в мене вся сім’я досить спортивна!

 

Коментарі

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я